Виктор Павлик – Я знаю, все пробачиш ти -1

Я знаю все...

Я вже не тану від даремних марень,
Від мрій і слів, ні віри, ні жалю.
Ти не моя, бо я тобі не пара
І, байдуже, чи я тебе люблю.
Як літній дощ не мириться зі спекою,
Так ми з тобою друзі навпаки.
Ти можеш бути мрією далекою,
А мрій жінок не прагнуть навіки.

Приспів:
Я знаю все пробачиш ти, пробачиш ти, |
Втамуєш біль, пекучий біль ти знов і знов. |
Я знаю все пробачиш ти, пробачиш ти, |
Щоб зберегти свою любов, любов... | (2)

Я вже не тану, серце моє, як камінь.
Не вина, але причина - ти.
І цей вогонь, що не згорів між нами
В глибокий біль бажає прорости.
Візьму свій плащ і лист твій нерозбірливий,
Щоб мати те чого не маєш ти.
Я вже не щирий, не такий довірливий,
Я можу тільки взяти і піти.

Приспів. (2)