Вертеп – Батько отаман (Ось куля просвистіла) 0

Ось куля просвистіла,та й у груди мені,
Похилився я на лихом коні
Та пострілом мене жовнір німець дістав,
Похитнувся я і на землю впав.

На одній нозі я прийшов з війни ,
Привязав коня,сів я біля жони.
Миті не пройшло, комісар влетів,
Відвязав коня,та й дружину увів.

Гей-га, друже, кінь мій вороний,
Гей-га, ще й обріз стальний;
Гей-га, брате, густий туман,
Гей-га, славний батько отаман

«Спаса» з покуття я за пазуху зняв,
Хату пітпалив, та й обріз дістав,
Шаблю нагострив, і набої зніс,
Багато нас тоді потяглося у ліс.

Приспаний воскрес наш козацький дух,
Грічкосій вчорашній комісарів б`є як мух.
І загони славні на очах ростуть,
Кляті комісари скоро голови складуть.

Гей-га, друже, кінь мій вороний,
Гей-га,ще й обріз стильний,
Гей-га, брате, густий туман,
Гей-га, славний батько отаман.