София Ротару – Не зови печаль 0

Я iду до тебе вже давно,
Крiзь день i нiч,
Крiзь все своє життя.
Журавлi у небi за вiкном -
Мои пiснi,
I хай вони летять,

Вони летять до тебе.
Ти их зустрiнеш, а мене

Чекай!
Не всi слова знайшли свои серця,
Не всi серця почули их.
Чекай!
А може, ця дорога - без кiнця...
Ти ж сам менi вiддав ии!

Я iду до тебе вже давно,
Та все одно
Життя - мов день один.
Тiльки сльози стали, як вино,
Гiрке вино
У келиху твоим...

Я пiдiймаю очi.
Ти их побачиш, а мене

Чекай!
Не всi слова знайшли свои серця,
Не всi серця почули их.
Чекай!
А може, ця дорога - без кiнця...
Ти ж сам менi вiддав її!