Наталія Май – Батькові (мінус) 0

Пам'ятаю тату давним - давно
В памяті моїй як німе кіно
Ми малі сміємося ти молодий
Згадую що день я той час золотий

Думала тоді ніби ти чарівник
Ти ж бо ним і став бо до того ти звик
Що любов батьківська спроможна усе
Й просто нас любив над усе.

Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими

Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві благослови...
Відцвітав садок твої доні росли
І роки у вирій лелеки несли
А як повертались несли сивину
Й істину життя наче сонце ясну

І нехай в вікно заглядає зима
Теплоту душі не погасить вона
Перший сніг для тебе надію несе
Бо онуків любиш тепер над усе.

Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими

Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві благослови...