мандариновий рай та бумбокс – година 0

Вже годину сонце її захища,
І ховає у променях своїх мене,
Вже годину тому заграла зоря,
І здається ніч назавжди промине,
Назавжди промине...

Може зорі ті дивні, що палають вночі,
Її очі холодні знайдуть за вікном,
Може голос твій тихий промовить мені,
Що лунає крізь промені, лунає крізь промені,
Що лунає крізь промені...

Вже годину сонце тебе захищає,
І тримає, ховає, ламає, гукає мене,
Пам’ятаєш як тоді нам грала зоря,
І здавалось, що все назавжди, назавжди.
Може зорі це люди, які тільки будуть,
І вони не забудуть тебе і мене,
Якщо хочеш все буде, якщо справді хочеш,
Ця ніч назавжди промине.

Вже годину сонце мовчить за вікном,
І ховає у променях своїх мене,
Вже годину спрагу долаю вином,
І здається ніч назавжди промине,
Назавжди промине, назавжди промине...
_________________________
Уже час солнце её защищает
И прячет в лучах свих меня
Уже час назад заиграла зоря
И кажется ночь навсегда эм.. закончится )

Может звезды те удивительные, что горят ночью
Её глаза холодные найдут за окном
Может голос твой тихий скажет мне
Что звучит сквозь лучи..

Уже час солнце тебя защищает
И держит, прячет, ламает, зовёт меня
Помнишь как тогда нам играла зоря
И казалось что уже навсегда, навсегда.
Может звёзды это люди которые только будут
И они не забудут тебя и меня
Если хочешь всё будет, если правда хочешь,
Эта ночь навсегда закончится.

Уже час солнце молчит за окном
И прячет в лучах своих меня
Уже час жажду ..побеждаю вином
И кажется ночь навсегдя закончится..